Ранок у Франції. Десь по дорозі на Марсель. На сніданок кава і французький багет. "Французький" в усіх змістах ))).



Дорога вгору-вниз, вгору-вниз... Ми знову з максимальною вагою, двигуну іноді не зовсім легко перти вгору 40 тон...



Я якось не звертав уваги в інших країнах, можливо і там так, але у Франції на дорогах сподобалось ось що: окрім того, що на знаках, які сповіщають про паркінги і є інформація про їжу, душ, туалет, Wi-Fi, ще є світлове табло з інформацією, чи є вільні місця. Зручно. Одразу знаєш, чи можна розраховувати там на відпочинок.



З місцями виклика допомоги SOS історія така ж сама: все є. І на трасі, і в тунелях. Тільки виглядають вони по-іншому.
Поблизу Марселя знову потрапили в затор. Інформаційне табло повідомило, що така радість нас чекає ще 4 км. Встиг сфотографувати. Їдемо через місто. Графіті в усіх можливих і неможливих місцях. Молодь розважається, як може )))



Вражають різні інженерні споруди: мости, естакади, тунелі... Рука сама тягнеться до телефона, щоб зробити фото. Я часто вживаю слово "вражає", але воно найбільш точно передає мої відчуття.



Пейзаж поволі змінюється, стає більш зеленим, вздовж дороги з'являються кіпаріси. Вже +14.



Прийшло на думку, що в такій роботі, коли два водія, повинна бути стовідсоткова психологічна сумісність. Як в космосі ) А ми з кумом знаємо один одного вже 25 років і практично рідні люди. Нам весело )) Самі себе розважаємо, самі про себе турбуємось. Єдина присутня жінка, яка про нас турбується в дорозі - та, що сидить в навігаторі і каже: "Поверніть праворуч, поверніть ліворуч" ))) Вже давно пора переходити на "ти", а вона все ніяк )))



Енергію вітру французи теж використовують, хоч і не так активно, як німці. Хоча судити можу тільки з того, що бачив. Цікаво, як там діло з вітряками в Іспанії... Чи може не хочуть дратувати місцевих Дон Кіхотів? )))

Скоро Іспанія. За бортом +17. Пейзаж змінився. Можно знімати кіно про Чінгачгука з Гойко Мітічем )) Спало на думку, що діти зараз не знають Гойко Мітіча. Боюся навіть, що вони не знають, хто такий Чінгачгук.



Нарешті знайомий знак Євросоюзу. Ми в Іспанії. З перших кілометрів видно, що вона інша. Інша архітектура... Не знаю... Я сказав би так - все виглядає простіше.

Але якість доріг на рівні. Можливо не настільки розвинена інфраструктура, як у Франції, але покриття гарне.

Термометр показує +24! 19 січня! По радіо Luis Miguel.
Поки що оку зачепитися немає за що. Пейзаж одноманітний. Вдалині гори, а все інше... Ну таке собі.... Фотографувати нічого ((



Ми за 10 км від Барселони. Туди їхати не будем, немає потреби. Нам праворуч, в передмістя Мадриду.
Час для руху на сьогодні вичерпано. За цим суворо слідкують по GPS. Нікуди не сховатись )) Стали на паркінг.



Далі буде…

Попередні нотатки тут
Частина1
Чатина 2
Частина3
Частина 4
Частина 5
Частина 6
Частина 7
Частина 8
Частина 9
Частина10