Як свідчить більшість соціологічних досліджень, такі інститути, як церква та громадські організації мають найбільший рейтинг довіри серед неурядових організацій. Оскільки  я пропрацював в НУО більшу частину свого життя, мушу визнати: якісно виконувати свої функції можна лише тоді, коли постійний лобізм - не твоя мета. Довіра колег, журналістів, донорів, простих громадян - це невід’ємна складова успішності громадського активіста.

Я розповім три історії, які, на мою думку, можуть суттєво дискредитувати громадські організації в Україні. І що особливо небезпечно, в очах її громадян.

Історія перша.

Як Партія регіонів та перший заступник міського голови міста Суми збирали гроші на благодійність.

Ця історія почалася в 2010 році. Тоді три члена Партії регіонів заснували Благодійний фонд «Сумщина для людей» і зареєстрували його за тією ж адресою, де знаходиться обласний офіс ПР. Може для зручності так зробили, може недогляділи…

Хто ж ці три благодійники? Перший - Олексій Мовчан, нині секретар Сумської міськради. Другий - Юрій Перепека, депутат тієї ж Сумської міськради, один з найбільших перевізників міста Суми. А третій - Євген Степаненко, керівник КП «Сумижитло» - найбільшого ЖЕКа в місті Суми, який через свою комуналь
у природу в минулому році «захопив» 80% ринку. Згодом до них приєднався ще й четвертий товариш -  Микола Войтенко, перший заступник міського голови міста Суми. Вийшла така собі «фантастична четвірка». Саме останній, до речі, на одній з нарад у міськраді роздавав підлеглим листи від цього фонду з проханням перерахувати благодійну допомогу:



Схема була описана рік тому.  Більше публічних спроб змусити підлеглих збирати на благодійність з боку першого зама мера міста не зафіксовано. Нещодавно я спробував з’ясувати долю скандально фонду. На мій подив, державний реєстратор вже такої контори не знайшов. Натомість за тим же кодом ОКПО, за тією ж адресою (обласний офіс Партії регіонів) знайшовся інший фонд - Сумський обласний благодійний фонд «Сприяння розвитку інфраструктури міста Суми». Напевно зміна назви – спроба засновників пояснити призначення благодійних пожертв – ніби на розбудову інфраструктури жертвуєте.


Історія друга

Як «громадська» організація, залякуючи УБОЗом, пропонувала свої платні послуги.

Нещодавно в Сумах один громадянин почав відвідувати різні публічні заклади, де грає музика: кафе, ресторани, торгові центри, молодіжні клуби… Підходив до власників чи керівників та пропонував захист. Захист, як він пояснив, від будь яких «наїздів» з боку державних органів, що мають слідкувати за дотриманням права інтелектуальної власності. 



Як він пояснив, будь-які пісні відомих виконавців, що лунають у громадському закладі, є чиєюсь інтелектуальною власністю. А від так навіть просто вмикати радіо у громадському місці – це, виявляється, порушення Закону України «Про авторське право і суміжні права». Так от, уберегти власників публічних закладів від перевірок та будь-якого втручання у їх роботу, як запевняв візитер, може і повинна лише їхня організація - Всеукраїнська громадська організація «Агентство охорони прав виконавців». Базова плата за такі послуги, відповідно до прейскуранту агентства, - 50 000 гривень на місяць. Після перемовин та певного перерахунку, ціна послуг громадської організації знижувалась  майже у 50 разів.







Як бачимо, у листі зазначено: «.. відповідно до Закону України про авторське право і суміжні права» збір винагороди покладено на нашу організацію…» Перечитавши закон, не знайшов жодного слова про це агентство, а тим паче про покладення на нього зобов’язань збирати мзду. Більше того, існує державна установа - ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав", яке офіційно і чесно вже кілька років виконує ті ж функції і стягує за це менше 100 гривень на місяць (у 10 разів дешевше).

Історія третя

Як «громадські» активісти роздають подарунки потенційним виборцям

На початку березня на Сумщині з’явився черговий «благодійник». Такий собі Олександр Костенко, керівник Благодійного фонду «Ти не один, ми – разом», роздав подарунки медикам Краснопільського району і одразу ж пообіцяв відвідати іще й білопільчан (Білопільський район Сумської області).

Щедрість мецената вражає: щонайменше 187 тисяч гривень на подарунки (автомобіль швидкої допомоги та сумки-укладки для фельдшерів) плюс іще десь стільки ж на медіа, яких масово звезли у Краснопілля. Разом - не менше 300 тис. грн. І це за один раз.

Тепер щодо зазначеного фонду. На наш запит державний реєстратор дав таку відповідь: фонд зареєстрований за адресою Соборна 36, офіс 10, 12 березня 2012 року. А вже днів за 5 після реєстрації Олександр Костенко, встигши зібрати кількасот тисяч гривень та затвердити програму діяльності фонду, опинився на Краснопільщині. 

За  адресою, де зареєстровано фонд, ані керівництва, ані працівників нам знайти не вдалося. Молоді люди, які перебували у приміщенні, на всі питання відповідали так: «Ми засекречені».
Тим не менш, підозріла щедрість керівника благодійного фонду може пояснюватися дуже просто: перспективою стати кандидатом від влади на цьому мажоритарному окрузі під час наступних виборів.

І хоч у цьому випадку «громадський активіст» коштів не вимагав і людей не залякував, корисливі цілі і тут очевидні – «купити» прихильність потенційних виборців, навіть не дочекавшись офіційного старту передвиборчої кампанії.