Про те, що історія повторюється двічі: як трагедія, і як фарс – відомо давно. А якщо двічі, як фарс? Ну, бувають же унікальні події, які, за словами нардепа Андрія Деркача не мають аналогів ні в Україні, ні у світі!?
Це – про театралізований парад партизанів Ковпака в Дубовичах Кролевецького району, показаний обласним ТБ та висвітлений на сайті облдержадміністрації.
“20 лютого 1942 року до Дубовичів вступило партизанське з'єднання С. А. Ковпака. У день Червоної Армії тут відбу­лися парад і мітинг. Зранку 23 лютого на площі зібралися жителі і партизани, всюди майоріли червоні прапори. Перед присутніми виступив командир партизанського з'єднання С. А. Ковпак, який поздоровив їх зі святом та розповів про становище на фронтах. Потім народні месники урочистим маршем пройшли повз трибуну. Була також організована трансляція радіопередач з Москви. На місці, де відбувся парад, 1967 року встановлено обеліск”. (Історія міст і сіл УРСР. Сумська область. – К. – 1973. – С. 339.)
Все насправді так і було, але читаємо далі:
“Гітлерівське командування направило в Дубовичі 105-у угорську дивізію, яка оточила село. Відбувся запеклий бій. Партизани відкинули фашистів, але в ніч на 25 лютого народні месники змушені були залишити Дубовичі. Увірвавшись сюди, карателі закатували 23 чоловіка і пограбували населення”. (там само, с. 339.) Тепер питання: чого хотів досягти Ковпак таким парадом і чого досяг? Безумовно, продемонстрував Москві, що партизани в лісах Сумщини є... Продемонстрував і населенню радіопромову товариша Сталіна (про це він захоплено розповідає в книзі “Від Путивля до Карпат”). Про загиблих внаслідок того параду людей – ні слова. Точно так само, як і високопоставлені натхненники театралізованого дійства.
Справді: до чого тут люди? ...