х х х
Мої рядки ішли із ночі,
Їх розум правду породив;
Для себе вибрав я пророчу
Стежину чуд і гордих див;
В моїх словах зростали східці
Найближчих літ, грядущих днів,
В рядках, осяяних провидцях,
Цвітуть нев’янучі вогні.
Мої рядки складались в гущі
Будинків, нетряних утроб,
Під гуркіт скопища гнітючий
Назавтра вибухнути щоб!
В пітьмі підземок і підвалів,
На дні горищ і за вуглом,
Де бідності стилетно жало
Ракетно розцвітає злом….

---------------------------

Повстали тисячі людей,
Кожен прагне жить стократно,
Та з косою хитко йде,
Лине смерті жирноатом…

х х х
Мои стихи слагались ночью,
Перед ними разум был правдив;
Я выбрал для себя пророчью
Тропу чудес и гордых див;
В моих словах росли ступени
Ближайших лет, грядущих дней,
В закономерном строчек пеньи
Цветы не вянущих огней.
Мои стихи слагались в гуще
Домов и улиц, и трущоб,
Под грохот скопища гнетущий
Назавтра взрывно вспрянуть чтоб!
Во тьме подземок и подвалов,
На чердаках и за углом,
Где нищеты стилетно жало
Ракетно расцветает злом….

---------------------------

Восстали тысячи людей,
Каждый жаждет жить стократно,
Но косою, меж зыбей
Машет смерти жирноатом…