Спогади

Слова Олександра Жуля

Де зелені луги,
і джерельна криниці.
Там лунають пісні,
про гетьманську столицю.

Де розлогі поля,
де безмежне Полісся.
Хліборобська земля,
в моїм серці озвися!

Там де хата стара,
там,де верби похилі.
Барвінкова гора
плине в сни мої милі.

Б є джерельна вода,
мріє синя криниця.
Хоч у сні нагадай про
чарівну жар-птицю.

Про дитинства роки,
про пісні стоголосі.
Ген біжим до ріки
ми, веселі і босі.

Зріє радість в душі,-
це ж дитинства країна!
Знов цвітуть спориші
На моїй батьківщині!