347-й день року за Григоріанським календарем - до закінчення року залишилось 18 днів.
Іменинники - Андрій. У Сент-Люсії відзначають День нації, а на Мальті - День республіки.
Головні події 13 грудня
• Початок експедиції Френсіса Дрейка, 1577
• Відкриття Нової Зеландії, 1642
• Різанина в Нанкіні, 1937
• Воєнне положення у Польщі, 1981
• «Золотий м'яч» Андрія Шевченка, 2004

115 - Землетрус силою 7,5 балів за шкалою Ріхтера зруйнував міста Антіохія, Апамея і Кесарію, призвівши до загибелі близько 250 тисяч чоловік.

Середні віки
1545 - Після трьох невдалих спроб папа Павло III видав буллу "Laetare Jerusalem" і в італійському місті Тренто відкрився церковний собор, що засідав з перервами з 1545 по 1563 рік для вирішення спірних релігійних питань. В його діяльності найбільше був зацікавлений імператор Карл V, котрому було необхідне теологічне обгрунтування боротьби проти протестанського дворянства. Завдяки активній участі в роботі собору ордену єзуїтів було відкинуто всі спроби внести якісь зміни в догмати католицизму і піддано анафемі всі твори протестантів і їх вчення.

1577 - Англійська ескадра з п'яти кораблів і 164-х членів екіпажу на чолі з Френсісом Дрейком відплила з англійського міста Плімут для нападу на тихоокеанські прибережні іспанські володіння в Новому Світі. Дрейк повернувся на батьківщину через три роки і став першим британцем, що здійснив кругосвітнє плавання і першим капітаном, який очолював кругосвітню експедицію від її початку до завершення.

   Після перетину Атлантики, Дрейк залишив два судна біля берегів Південної Америки, а з рештою трьома увійшов у Магелланову протоку. Лише один корабель, "Золота лань", зумів її подолати - із-за шторму одне судно затонуло, а інше було змушене повернути назад в Англію. Незважаючи на втрату більшої частини кораблів експедиції, Дрейк, рухаючись вздовж західного узбережжя Південної Америки, здійснив ряд нападів на іспанські поселення і абордажною атакою захопив іспанське судно з великим скарбом золота і срібла.
   Допливши до Північної Америки, Дрейк спробував її обігнути і почав пошук північно-східного шляху до Європи. Але добравшись до широт сьогоднішнього штату Вашингтон, він змінив свій план - повернув назад, кинув якір в гавані Сан-Франциско, оголосив Каліфорнію власністю британської королеви Єлизавети I, назвавши територію Новий Альбіон, і після ремонту судна у липні 1579 року вирушив у плавання через Тихий океан.
   26 вересня 1580 року "Золота лань" пришвартувався в порту Плімута, привізши величезну кількість скарбів і важливу інформацію про Тихий океан і його острови. Дрейк став першим капітаном, котрий очолював кругосвітню подорож від самого початку до її завешення, оскільки португалець Фернан Магеллан, що керував першою кругосвітньою експедицією, загинув на Філіппінах і останню чверть подорожі нею керував баск Хуан Себастьян.
В 1581 році, незважаючи на вимоги іспанського короля покарати пірата, королева Єлизавета I спеціально піднялась на борт корабля Дрейка і посвятила його в рицарі. Він і надалі вірою та правдою служив Англії і відіграв одну з найважливіших ролей під час захисту Британії від нападу іспанської Непереможної Армади.

Нова історія
1642 - Голландський мореплавець Абель Тасман став першим європейцем, що відвідав групу островів у південній частині Тихого океану, відому сьогодні як Нова Зеландія. Через кілька днів при спробі висадитись на берег туземці вбили чотирьох матросів-голландців, сприйнявши звуковий сигнал з корабля як заклик до початку бою. Декілька тижнів перед тим Тасман відкрив біля узбережжя Австралії острів, названий ним Землею ван Дімена, а пізніше перейменований на честь мореплавця в Тасманію.
   У 1641 році генерал-губернатор Голландськой Індії Ван Дімен організував експедицію для пошуку новго шляху від острова Ява до Європи, а також дослідження чи є Австралія та Нова Гвінея частинами гіпотетичного материка Зейдландт. Її керівником був призначений 41-річний Абель Тасман, у підпорядкування якому було надано два кораблі - бойовий «Гемскерк» і вантажний «Зехайн».

   Експедиція вийшла з міста Батавія (нині - Джакарта) 14 серпня 1642 року і, обігнувши Австралію з півдня, 24 листопада досягла узбережжя невідомої землі, яку було названо Земля Ван-Дімена (нині - острів Тасманія). Обпливши її з півдня, Тасман прийшов до висновку, що нова територія - частина Австралії і так вона й зображалась на картах до аж до початку XIX століття.

  5 грудня експедиція продовживжила рух на схід і опівдні 13 грудня 1642 року досягла нової землі - мису (нині - мис Кука) на північно-західному краю Південного острова сучасної Нової Зеландії. Обігнувши його, Тасман увійшов у протоку, що розділяє Південний і Північний острови (сучасна протока Кука) і 18 грудня зупинився в одній з бухт. Під час спроби висадитись на узбережжя туземці напали на одну із шлюпок і вбили чотирьох матросів. Рушивши далі по протоці, Тасман не знайшов вихід з неї, змінив курс на Північ вздовж узбережжя, і 4 січня 1643 року досягнув північно-західний краю Нової Зеландії.
  Погана погода завадила експедиції Тасмана обігнути відкриті землі вздовж північного узбережжя і вона вирушила на Північний Схід - 19 січня було відкрито архіпелаг Тонга, 6 лютого - острови Фіджі і 14 червня 1643 року Тасман повернувся в Батавію. Наступного року його нова експедиція дослідила північно-східне узбережжя Австралії, картографічні обриси якого набули сучасного вигляду; реальні ж контури Нової Зеландії були встановлені лише в 1770 році.
  Результати експедицій Тасмана розчарували власників голландської Ост-Індії - відкриті ним території виявились пустельним, безлюдними, не було знайдено покладів золота і запасів східних прянощів, а також нових навігаційних шляхів. Незважаючи на те, що Абелю Тасману було присвоєно звання командора, в 1647 році він був відправлений як представник короля в Сіам (нині - Таїланд), брав участь у ряді дрібних експедицій, війні проти Іспанії, через чотири роки залишив службу, заянявшись торгівлею в Батавії, де й помер 10 жовтня 1659 року.
  Інтенсивна колонізація Нової Зеландії почалась у першій чверті XIX століття, коли тут почали селитись місіонери, шукачі пригод та торгівці, і в 1840 році на підставі договору, укладеному із вождями та старійшинами племен маорі, вона була була проголошена британським володінням.

1769 - Почалося перше концертне турне 13-річного Вольфганга Амадея Моцарта по Італії.
1937 - В ході Другої Японсько-китайської війни японські війська захопили столицю Китаю місто Нанкін, котре протягом шести тижнів було піддане нищенню і насильству - його більша частина згоріла в пожежі, а під приводом придушення можливого опору без суду і слідства було вбито не менше 200 тисяч китайців, включаючи літніх людей, жінок і дітей.

Новітня історія
1942 - Футболіст паризького «Расінга» Стефан Станіс забив у матчі Кубка Франції 16 голів у ворота команди «Обрі» (світовий рекорд для професійного футболу). Матч закінчився з рахунком 32:0.
1958 - Американськими вченими був проведений запуск живої істоти в космос з поверненням. На борту ракети АМ-13 перебувала мавпа Ґордо, вона провела 15 хвилин в космосі, але повернувшись на Землю, капсула з мавпою затонула в океані.
1981 - Остерігаючись чергової хвилі загальнодержавних страйків і забастовок, організовувааних незалежним профспілковим об'єднанням «Солідарність», і запобігаючи можливій інтервенції збройних сил СРСР, Голова ради міністрів генерал Войцех Ярузельський оголосив про введення у Польщі воєнного стану. Він тривав до середини 1983 року і за цей період загинуло 115 активістів польської опозиції, структури якої були повністю зруйновані.

Наш час
1992 - В Единбурзі завершилась триденна зустріч 12 країн Європейського співтовариства, на котрій було прийнято копромісні рішення з усіх найважливіших спірних питань: сума внесків найбідніших країн - Іспанї, Ірландії, Греції і Португалії - була зменшена з врахуваням їх економічних можливостей, узгоджено ряд економічних заходів для подолання спаду економіки, а відмова Данії увійти у валютний європейський союз перестала бути перешкодою для подальшої інтеграції країни в об'єднану Європу.
1994 - В Массачусетському технологічному інституті (США) відбулась перша організаційна зустріч консорціуму World Wide Web (W3), котрий був створений як міжнародна асоціація для розробки і поширення уніфікованих протоколів передачі даних в інтернеті. Першим директором консорциуму було обрано піонера веб англійця Тіма Бернерса-Лі.
1996 - Кофі Аннан обраний генеральним секретарем ООН.
2003 - У підвалі сільського дому за 15 кілометрів від Тікріта американські військові заарештували колишнього президента Іраку Саддама Хуссейна. При ньому знайдено 750 тисяч доларів, два автомати Калашникова і пістолет. Разом з хусейном було заарештовано двоє супроводжуючих. 19 довтня 2005 року суд над колишнім президентом. Спеціально для нього в Іраці була відновлена смертна кара, відмінена до того окупаційними військами. 5 листопада 2006 року Вищий кримінальний трибунал Іраку засудив Саддама Хуссейна до смертної кари через повішення.

2004 - У Парижі форварду італійського «Мілана» Андрію Шевченку вручено «Золотий м'яч» як найкращому футболістові року в Європі. Він став третім українцем, удостоєним найпрестижнішої європейської футбольної нагороди французького журналу «France Football», яку він вручає за результатами опитування провідних спортивних журналістів.
Андрій Шевченко дебютував у 1992 році в команді «Динамо-2», що грала у Першій лізі чемпіонату України, а 8 листопада 1994 року 18-літнім вперше вийшов на поле в основному складі київського «Динамо». Свій перший гол у Вищій лізі Андрій забив 1 грудня в матчі проти «Дніпра» і він виявився єдиним того сезону. Єврокубковий дебют Шевченка відбувся 23 листопада 1994 року в грі проти московського «Спартака», а 7 грудня він забав свій перший у євротурнірах гол у грі проти мюнхенської «Баварії».

В сезонах 1995/96 і 1996/97 Андрій Шевченко двічі вигравав Чемпіонат України, наступного разом з «Динамо» дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів УЄФА, ставши з 10-а голами кращим бомбардиром турніру. В сезоні 1998/99 року з 18 голами він став кращим бомбардиром Чемпіонату України, який з київським «Динамо» виграв уп'яте підряд і тричі підряд здобувши Кубок України.

   Влітку того ж року Андрій Шевченко перейшов до «Мілану», у складі якого дебютував 21 серпня 1999 року в матчі на Суперкубок Італії проти «Парми». Через тиждень Шевченко провів свою першу гру в Серії А, забивши у ворота «Лечче» і свій перший в Чемпіонаті Італії м'яч, який 3 24-а голами завершив кращим бомбардиром.
  Справжній успіх до Шевченка прийшов у сезоні 2002/03 років, коли разом з «Міланом» він виграв Кубок Італії, першим з українських футболістів - Лігу Чемпіонів (забивши вирішальний гол у серії післяматчевих пенальті у ворота «Ювентуса») та Суперкубок УЄФА. Наступного року він вперше став чемпіоном Італії (з 24-а забитими голами був вдруге був визнаний кращим бомбардиром Серії А) і виграв Суперкубок Італії. За підсумками сезону 13 грудня 2004 року Андрій Шевченко третім з українських футболістів після Олега Блохіна (1975) та Ігора Бєланова (1986) удостоївся нагороди як найкращий футболіст року в Європі, яку присуджує французький журнал «France Football».

  31 грудня 2004 року Андрій Шевченко «за виняткові спортивні досягнення, визначний особистий внесок у розвиток українського футболу і піднесення авторитету України в світі» указом Президента Кучми був удостоєний звання Героя України з врученням Ордену Держави.
Забивши за 7 років у 296 матчах за «Мілан» 175 голів, у 2006 році Шевченко перейшов до лондонського «Челсі» за рекордну для Англії суму 30,8 млн фунтів (близько 45 млн євро). Однак його кар'єра в новому клубі не склалась і після невдалої спроби через два роки повернутись в «Мілан» у 2009 році Андрій Шевченко підписав дворічний контракт з київським «Динамо», за яке виступав до середини 2012 року.
  Загалом на найвищому рівні Андрій Шевченко провів 763 матчі, в яких забив 374 голи, з них 111 матчів та 48 голів - за національну збірну України, до якої входив протягом 1995-2012 років. Два голи Андрія Шевченка у ворота збірної Швеції, забиті 11 червня 2012 року в дебютному матчі збірної України під час Чемпіонату Європи з футболу, стали останніми у його спортивні кар'єрі.

Народились 13 грудня
1533 - 14 травня 1610, Генріх IV (Генріх Великий), король Франції (1589-1610 рр.), перший з династії Бурбонів, король Наварри (Генріх III Наварський) з 1562 р.; герой роману Александра Дюма «Королева Марго».
1560 - 22 грудня 1641, Максимільєн де Бетюн, французький державний діяч, герцог Сюллі (з 1606 р.), міністр фінансів за часів правління Генріха IV Наварського.
1740 - 8 квітня 1811, Опанас Филимонович Шафонський, український лікар, історик, громадський діяч, один з засновників епідеміології в Російської Імперії.
1797 - 17 лютого 1856, Генріх Гайне, німецький поет (Книга пісень, Німеччина.Зимова казка). 220 років з дня народження.
1816 - 6 грудня 1892,  Ернст Вернер фон Сіменс, німецький електротехнік, винахідник, засновник компанії "Сіменс".

1877 - 23 січня 1921, Микола Дмитрович Леонтович, український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. 140 років з дня народження.


1893 - 13 травня 1933,  Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов), український письменник (Санаторійна зона, Сині етюди, Вальдшнепи), публіцист (Україна чи Малоросія, Думки проти течії), громадсько-культурний діяч (ініціатор створення ВАПЛІТЕ).
1903 - 2 липня 1943, Євген Петров (Євген Петрович Катаєв), російський письменник (12 стільців, Золоте теля).
1908 - 30 червня 1989, Ростислав Янович Плятт, російський театральний і кіноактор (Сімнадцять миттєвостей весни).
1915 - 18 червня 1982, Курт Юргенс (Курд Йоргенс), німецький кіноактор (Шпигун, котрий мене любив, І створив бог жінку, Найдовший день).

1946 - Володимир Бистряков, український піаніст, композитор (Куда уехал цирк, Остров сокровищ).


1957 - Стів Бушемі, американський актор (Підпільна імперія, Кінець кохання, Монстри, Великий таточко, Армагеддон, Втеча з Лос-Анжелеса, Відчайдушний, Кримінальне чтиво, Скажені пси). 60 років з дня народження.
1967 -  Деймі Фокс (Ерік Марлон Бішоп), американський актор, лауреат «Оскара» ("Рей" [2005], "Співучасник", "Законослухняний громадянин"). 50 років з дня народження.

Померли 13 грудня
1048 - Біруні (Абу Рейхан Мухаммед ібн-Ахмад аль-Біруні), середньоазіатський вчений-енциклопедист (Введення в елементи астрологічного мистецтва, Пам'ятники минулих поколінь). 969 років тому, в 75 років (нар. 4 жовтня 973 р.).
1250 - Фрідріх II (Фрідріх Штауфен), німецький король (1212-50 рр.), імператор Священної Римської імперії (1220-50 рр.), король Сицилії (1197-1250 рр.); внук Фрідріха I Барбаросси і короля Сицилії Рожера II, керівник Шостого Хрестового походу (1228-29 рр.). 767 років тому, в 56 років (нар. 26 грудня 1194 р.).
1466 - Донателло (Донато ді Нікколо ді Бетто Барді), італійський скульптор епохи раннього Відродження. 551 рік тому, в 80 років (нар. 1386 р.).
1521 - Мануел I (Мануел Щасливий), 14-й король Португалії (1495–1521 рр.) з Авівської династії. 496 років тому, в 52 роки (нар. 31 травня 1469 р.).
1565 - Конрад Геснер, швейцарський природодослідник, автор першої зоологічної енциклопедії "Історія тварин". 452 роки тому, в 49 років (нар. 26 березня 1516 р.).
1754 - Махмуд, султан Османської імперії (з 1730 р.). 263 роки тому, в 58 років (нар. 2 серпня 1696 р.).
1904 - Микола Васильович Скліфосовський, український хірург; організатор медичного факультету при університеті в Одесі. 113 років тому, в 68 років (нар. 6 квітня 1836 р.).
1944 - Василь Васильович Кандинський, німецький художник-абстракціоніст (Перша абстрактна акварель, Ніч, Композиція IV, Композиція X, Небесна блакить), графік і теоретик мистецтва. 73 роки тому, в 78 років (нар. 16 грудня 1866 р.).
1947 - Микола Костянтинович Реріх, російський художник-символіст, археолог, мандрівник, письменник (Ворота в майбутнє, Серце Азії). 70 років років тому, в 73 роки (нар. 9 жовтня 1874 р.).
1955 - Антоніо Егас Моніш, португальський невропатолог, засновник сучасної психохірургії, лауреат Нобелівської премії (1949) в галузі медицини за впровадження хірургічного методу лікування шизофренії (лоботомія). 62 роки тому, в 81 рік (нар. 29 листопада 1874 р.).
1963 - Василь Андрійович Симоненко, український поет ("Тиша і грім", "Земне тяжіння"), прозаїк ("Вино з троянд"). 54 роки тому, в 28 років (нар. 8 січня 1935 р.).
1975 -  Торнтон Уайдлер, американський письменник, драматург ("Наше місто", "Кабала", "Березневі іди", "Восьмий день"). 42 роки тому, в 78 років (нар. 17 квітня 1897 р.)