Вбрання весни в шумливому розвої –
Єдина мить…загублена квітках!
Даремно ждеш постійності живої
Струмуючих, скороминучих снах.
Мінливе все! І віроломні зводи,
Які на схов тебе взяли від бур!
В усім і скрізь – красивість хиткомоди!
Щасливий, цинік, ти! Іди і каламбур!


ЩАСТЬЕ ЦИНИКА

Весеннее шумящее убранство –
Единый миг…затерянный цветах!
Напрасно зришь живое постоянство
Струящихся, скоротекущих снах.
Изменно все! И вероломны своды
Тебя сокрывшие от хлада бурь!
Везде, во всем – красивость шаткомоды!
Ах, циник, щастлив ты! Иди и каламбурь!