На період з 12 березня по 3 квітня в Україні оголосили карантин у навчальних закладах – уряд вже подовжив термін до 24 квітня. Але одразу рішенню Кабміну підкорилися не всі – очільник Харкова Геннадій Кернес відмовлявся закрити школи й дитсадки, мотивуючи це зниженням рівня захворювань на ГРВІ і тим, що батькам нікуди “подіти” дітей. У відповідь прокуратура розпочала провадження, а президент Володимир Зеленський пригрозив меру кримінальною відповідальністю.  

Натомість у Сумах пливти проти течії не стали – запровадили карантин і перевели дітей на дистанційне навчання. “У нас есть сайт школы и на нём каждый день публикуются домашние задания. Видеоуроков нету, иногда в группе пишем в Viber. В младших классах делают домашнее задание, фотографируют и отправляют учителю по почте. Мы пока что никак не отправляем - делаем в тетради и всё. Главное, чтобы было написано” – розповідає учень 8-го класу Дмитро Голіков. Що ж до цьогорічного Зовнішнього незалежного оцінювання – в Міносвіти запевняють, що воно обов’язково відбудеться.

В Естонії “освітній” карантин стартував трохи пізніше – з 16 березня. Хоча першого зараженого COVID-19 в балтійській республіці виявили 27 лютого, на початку весни навчальні заклади працювали у звичному режимі. Серед них і престижна столична гімназія Густава Адольфа – саме її відвідала група вітчизняних журналістів у рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства. Заклад розташовано одразу в двох будівлях у різних районах Таллінна.

В першу чергу директор гімназії Хенрик Салум показує гостям великий відреставрований атріум, він же їдальня – тут навіть є орган і рояль. У головній залі можна проводити що завгодно – від концертів до лекцій. Навчання відбувається всюди, не тільки в класах – навіть стіни і скляні панелі містять корисну інформацію. На 1400 учнів – 130 чоловік персоналу і 107 педагогів. Англійська, французька, шведська мова – без перебільшення, виховують майбутніх громадян світу.

Вже у першому класі 4-5 уроків на день і навантаження щороку зростає – у початковому може бути від 24 до 28 учнів, у старших – понад 30. Але гризти граніт тепер простіше завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям – адже Естонія є інноваційним лідером Східної Європи. Окрім власних гаджетів, кожен гімназист після реєстрації може узяти казенний айпад чи лептоп – а вся документація йде через Google Drive. Під час перерв використовувати смартфони заборонено – аби діти бігали й спілкувалися. На уроках – тільки з дозволу вчителя. Плюс щодня 45 хв. на свіжому повітрі.

Усюди Wi-Fi і смарт-дошки – цікаво, що шкільним IT опікуються двоє старшокласників. Вони навіть керують дорослими спеціалістами – працюють з документами, купують нові пристрої. Салум наголошує – педагоги вважають учнів колегами і не ставлять себе вище за них. Про це свідчать багато деталей – від прозорої вчительської без дверей до неформального костюма молодого директора. Але це не значить, що обійняти дану посаду легко – потрібні магістерська ступінь, курси з керівництва і мотиваційний лист.

Безкоштовне харчування, походи в кіно, власні шафки, стелажі з книгами в коридорах – а от власної бібліотеки в гімназії немає. Також через нестачу коштів поки стоїть порожньою місцева обсерваторія – адже доводиться й заробляти самостійно. Зате все гаразд з технічним прогресом – вчителям, школярам і батькам доступні цифрові журнали з оцінками по шкалі від А+ до F. Уроки IT, 3D-принт, заняття з робототехніки, кімната віртуальної реальності. Є навіть зелений екран для технології хромакей і мультимедійний комп’ютер – можна знімати й монтувати фільми. А ще – власна радіостудія.

Програмуванню починають навчати вже з третього класу – причому англійською мовою. А з 4-го проводяться змагання з комп’ютерних ігор - все це розвиває логічне мислення. Інформаційно-комунікаційними технологіями користуються й всі вчителі – навіть якщо їх предмет напряму з ІКТ не пов’язаний. Діє музична школа, деякі викладачі якої – відомі естонські музиканти.   

Учителі різного віку – багато випускників лишаються у своїй альма-матер. В середньому вони заробляють 1315 євро на місяць – для Естонії це не така вже й велика зарплата, тож педагогів не вистачає. Деякі працюють на півставки одразу в 2-3 школах і дають приватні уроки. Чиновники ж запевняють, що заробітку освітянам цілком вистачає – міністр державного управління Яак Ааб навів як приклад того, що “жить стало лучше”, вчительку музики в дитячому садку, котра взяла позику в банку на 100 тис. євро і купила квартиру в Таллінні.

Після 9-го класу навчання необов’язкове – аби його продовжити, слід пройти конкурсний відбір. А якщо вдалося здати іспит, можна обирати, до якого вишу вступити – базові предмети естонська, іноземна мова і математика, решта на вибір. Крім того, успішному абітурієнту гарантовано міжнародний мовний сертифікат. Гімназія має багато свободи для проведення академічних досліджень – є учні, котрі пишуть бакалаврську роботу. А вчителі регулярно їздять за кордон по програмі Erasmus+. 

Та у кожної парадної картинки є зворотня сторона – тож як людина, що колись сповна відчула на собі, що таке шкільне цькування, не міг не спитати і про цю проблему. Не випадково ж одним з кращих фільмів у світі на дану тематику є естонський “Клас” 2007 року – нещодавно навіть вдалося познайомитися з режисером. За словами Салума, у свій час стрічку показували в усіх школах країни – і кіно багатьох змусило замислитися. Хоча в реальності розстрілу однокласників у Естонії не було – сюжет навіяно подіями в американській “Колумбайн”.

Випадки булінгу, звісно, трапляються – але їх намагаються гасити у зародку. Гімназія Густава Адольфа є учасником міжнародної програми KiVa, мета якої – попередження знущань і пошук рішень, коли інциденти все ж сталися. Проект було розроблено у Фінляндії – нині він реалізовується в понад 20 державах. До KiVa вже приєдналося більше половини естонських шкіл – дослідження показали, що після її запровадження значно менше дітей стають жертвами насильства.

На жаль, нині Україні не до того, аби вивчати іноземний досвід – після відставки Ганни Новосад у МОН навіть немає постійного очільника, лише тимчасова в.о. Як заявила Любомира Мандзій, “Це дуже велика відповідальність. У зв’язку з пандемією коронавірусу та всеукраїнським карантином перед міністерством стоїть безліч нагальних викликів та проблем. І найважливіше – ми не маємо часу на повільні рішення: нам потрібно реагувати тут і зараз, вирішити питання закінчення навчального року, проведення вступної кампанії та багато іншого”. 
  
Обидві екс-республіки СССР посилюють заходи безпеки - після запровадження режиму надзвичайної ситуації в окремих областях Київ вирішив поширити його на всю державу. Таллінн закриває торгові центри й розважальні заклади, обмежує пересування в громадських місцях. В Україні кількість інфікованих COVID-19 перевалила за 100, натомість у маленькій Естонії з населенням лише 1,3 млн. це число сягнуло “коду помилки” 404. Але чи не обумовлено це тим, що балтійська країна просто має кращу систему діагностики і з початку епідемії вже зробила майже 5 тис. тестів.