-
Обе стороны
03.02.25 14:45 -
Сонячне море
31.01.25 22:46 -
КНИЖКОВИЙ ДАР
30.01.25 13:40 -
Звернення про тиск на місцеве самоврядування
30.01.25 09:08 -
ПЕРЕДПЛАТА ДЛЯ ГОЛОВНОЇ БІБЛІОТЕКИ СУМЩИНИ
29.01.25 15:36 -
КОБЗАРСТВО. ЕПІЧНА ТРАДИЦІЯ
29.01.25 13:20 -
Народ знає
26.01.25 16:39 -
Он прекрасен
23.01.25 14:16 -
Пропісоч мої мізки
22.01.25 19:18
Комментарии
Тут, здається, кращої якості: http://www.dancor.sumy.ua/blogs/entries/86287
А чого до виборів у нього сльози на очах не наворочувались?)))
"Верши, что нужно, без стыда, когда речь идёт о новой Германии!"
(Пауль Йозеф Геббельс)
"Будуймо нову Сумщину разом"
(Ю.П.Ч.)
А хто Вам забороняв теж користуватись тим, що знаходиться у вільному доступі? Скільки раз Ви приходили до архіву? В чому Вам відмовили архівісти? (а не музейники). Мені здається, що Ви не чітко усвідомлююте: що таке архів?, що таке музей? і які їх функці.
!!! відчувається наближення 1 квітня...
Шановний гер Штайн!
Коли зрозумієте відмінність між археологією і архівною справою, тоді я Вам відповім.
Для цього сходіть до ДАСО: там із задоволенням пояснять, бо "самотушки" буде тяжко...
Пишучи блог про інтернет-аукціон переслідував одну мету: "А може відгукнеться якась добра душа і допоможе викупити печатку для музею?" Відгукнулася...
"Тремпелі", "Бампери" та інші "Хами" у всьому бачать якісь "схеми". Ну не можуть вони без них! "Як це так? - сидиш біля "чогось" і не вкрасти - це їм "нє понятно".
"Оцифрувати скани..." - Ви хоч розумієте, що написали?
Райони потім отримали ці копії і могли робити і виставки і пошукову роботу вести (десятки тисяч людей мають змогу відшукати загиблих родичів). Та й коли ДАСО складав списки померлих по книгах РАЦС, то копії книг роздали начальникам архівних відділів по районах і вони допомагали складати (не витрачаючи час і кошти на відрядження до ДАСО).
А Книга Пам'яті - то зовсісм окрема тема. Там збирали відомості на місцях і одна чиновниця, щоб "не паритись" вписала туди живих людей, за що була звільнена з роботи.
Якщо не розумієте відмінності між роботою ДАСО і Книги Пам'яті, то пишіть краще про "мнясо", земельні оборудки, "партизанські гроші", закатані в асфальт, чи, зрештою, про психдиспансер.
Там все "понятно" і "в рамках стратегії".
Виходить, що на українській території "за Німеччину та на боці німецького народу в тій війні воювала лише одна армія", а за Росію, виходить, знову на наших землях теж, кілька... і за Польщу так само. Ну, і румуни, мадяри, та інші, відповідно...
А українці тепер повинні прирівнювати їх імперську маячню до свого визвольного руху...?
"Історик має бути адвокатом свого народу" (В. Косик)
Але не чужого.
Це теж наслідки "війни за незалежність Німеччини"??: http://history.sumynews.com/xx/1939-1945-sumshchina-v-roki-ii-svitovoji-vijni-bojovi-diji-okupatsiji-rukh-oporu/item/317-dva-spogadi-pro-kontstabori.html
"Ви згадали Німеччину. Я б не назвав Червону армію чи американський окупаційний корпус "борцями за незалежність Німеччини". А шанування військ Райху там, на скільки мені відомо, не дуже то й вітається".
??????????????????? і "Причом міліція, шо кури дохнуть"
Заходьте, читайте, полемізуйте: http://history.sumynews.com/
Все ж краще, ніж мертві схеми з претензією на 100% істину...
Є історія і є небажаючі її вчити. Думаю, нас не візьмуть ні до ЄС ні до НАТО поки не наведемо лад у власній голові. Та страшно не це...
Страшна неотримана відповідь на запитання: "Хто зупинятиме чужі танки на станції Крути?????"
1. В жодній з перерахованих країн не зустрічав людини, яка б борців за власну незалежність не вважала героями. Ніскільки не зазіхаючи на право Абхазії мати власну державу (про Абхазію не було жодного слова)я навів приклад грузино-осетинського конфлікту 2008 року, як "ліків" від вірнопідданських настроїв щодо Кремля. Розумію Ваше вболівання за імідж Росії, але весь світ також побачив "визвольний похід" її армії на Тбілісі та мародерство солдатні.
2. Не звик отримувати запитання на запитання, але відповім: Я вважаю що Україну збудують освічені люди,для яких Батьківщина починається з історії боротьби за її свободу, а не з прізвища лідера партії.
- Поділяю Ваші євроінтеграційні мрії і маю запитання: а чи розумієте Ви, чому нинішня влада так само поділяє Вашу бандерофобію?
1. Іспанія, Болгарія, Панама, Туреччина, Єгипет, Сирія, Ліван, Греція, Румунія, Росія, Німеччина, Італія, Австрія, Польща, Велика Британія, та ще деяких - був. В Абхазії не був - були мої друзі, як і в Грузії, Південній Осетії. І що??? Це якось впливає на тему нашого обговорення?
2008 рік показовий тим, що після російської агресії і грузинська влада і грузинська опозиція зі зброєю в руках захищали свою країну. Як вели себе тоді окремі українські політики - теж запам'яталося. І при чому тут Абхазія?
2. Тепер про майбутнє: чи захищатимуть свою країну ті українці, які переконані, що робити це саме у 40-х та 50-х роках було неправильно?
3. Герої не потребують героїзації.
Цікавий документ, який багато чого пояснює: http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/01/1/67086/
1. Не буває націоналізму "взагалі". Він завжди конкретний: український, російський, білоруський, польський тощо.
Відповідно, спрямований або на захист інтересів своєї держави, або на поневолення (політичне, економічне, духовне)іншої. Стосовно Росії, то до 2008 року грузини теж думали, що вона "большая страна , с сильным геополитическим влиянием и имперскими амбициями. И ничего более". Тепер думають інакше і живуть інакше.
2. Не кожен, хто називає себе націоналістом є таким, і розуміє "основи держави, як такої" (янукович теж називає себе президентом...) Тому читайте класиків і вивчайте життя...
Згоден з Вами, що чужий націоналізм (Ви ж про російський?) породжує комплекси меншовартості у окремих представників поневолених народів...
Так то воно так, але чи оцінив би "гарант" комунальні подвиги Чмиря на "ввєрєнной єму" території?... А політичні оцінить. "Тому що послідовний".
Щиро і красиво.
Пора записуватись у зайці!
Гер Штайн, Ви повторюютесь... Це вже було у Вас влітку. Отже, я не помилився: гасла заради гасел... Чи заради завдання?
Давно перестав вірити людям, які говорять гаслами. Але іноді думаю: "Нехай собі говорять..." Може в них завдання таке? Я ж не випадково запитав: "А далі?", а далі, як і думав - нічого. Ні у віршах, ні в діях. Насильство, як самоціль... Все інше "національна самосвідомість", "громадянське суспільство" - взято в лапки. Сумно...
Ну то й що? Дочитав. Бачив я тих "лицарів" влітку. У 10 м. від мого офісу за 5 хв. "бомбонули" велосипедний магазин і зникли. То по-Вашому геройство?
А далі?
"а «когда же к власти пришел Янукович, что-то начало меняться. Я снова приехал в Сумы, поговорил с Цупро (заступник сумського губернатора Олександр Цупро. – Ред.) скульптура его заинтересовала, я пошел к Быкову, и мы с ним сработались. За две недели внесли в проект доработки с учетом исторической темы и представили проект»."
"ВОТ ГДЄ СОБАКА ПОРИЛАСЬ" - сказав якось Горбачов... І чхати, перепрошую, вони хотіли на думку істориків, громадськості, зрештою...
От, якби вулиці підключили - я б подякував. Хоча б Соборну і Воскресенську, для початку. У декого з депутатів уже й проект є, здається...
Подібні історії є ще в кількох районах
Про "західний" шлях:
якщо в Лондоні прийде людина до магазину і скаже, що не має за що купити їжу - її обов'язково нагодують, ще й на дорогу дадуть
Пам'ятаю одну з перших "перестроєчних" статей у газеті "Правда". Там йшлося про тракториста, який пішов під лід разом з трактором, до останньої секунди намагаючись урятувати "казьонну" техніку. Саме тоді вперше ставилось питання про співмірність людського життя і здоров'я з державним майном. З тих пір багато чого змінилося, але "казьонне" ставлення до людей залишилося...
Тоді, для успіху справи, треба наголошувати, що Зайцев теж любив рідну землю. В іншому, правда, значенні...
А як же піст?
Заслуга - заслугою, але в Сумах нема ні вулиці, ні навіть меморіальної дошки... Якби був героєм рад. союзу - уже давно б склепали
У нашої верховної зради, мабуть криза жанру. цікаво, скільки "мінімумів" зможуть заплатити студенти, водії , комбайнери і рибалки? Це все одно, що в радянські часи заборонили б "тєлогрєйку", гумові чоботи і "шапку-ушанку"
Я так розумію, розмова зайшла в русло методів боротьби. Але ж ніхто не заперечуватиме саму необхідність опору? Щодо способів: залишаюся прихильником обох... Це нам і Закон дозволяє: захищати суверенітет і територіальну цілісність України всіма доступними способами. Просто всьому свій час і обставини. Доки мирні засоби не вичерпали себе, треба їх використовувати з усіх сил.
А хто говорить про лише мирні? Беріть приклад з ОУН. Вона ніколи не зациклювалась на тероризмі, але й щодо демократичних методів в умовах польських, російських і німецьких окупацій не мала ілюзій. Тому успішно поєднувала все: від атентатів і "ексів" до кооперації, антиалкогольних кампаній та "культу могил".
Зупиняти танки на Хуторі Михайлівському - це одне, а "мішати напалм" у себе вдома - інше. Бо в другому випадку танки прийдуть швидше. Прочитайте Степана Андрійовича Бандери "Українська національна революція а не тільки протирежимний резистанс".
Так і я ж про це! Але уявив собі ось що: сидить у підпіллі якийсь "єдиноправильний" чоловік з готовими цитатами. (я узагальнено...) Мішає напалм... Рік мішає, два, ... двадцять років мішає... А інші "неправильні" щось намагаються змінити: пишуть плакати, виходять на вулиці, помиляються і роблять дурниці, але діють.
Де більше користі?
З останніми двома абзацами Ваших висновків згоден повністю. Про перші два можна сперечатися і уточнювати (як і про слова-антоніми).
Але постають питання: "що далі?", "як у цьому всьому жити?" і "як жити взагалі?"
Черговий раз "посипавши голову попелом" ми на них не відповімо...
Шановний гер Хайнрих!
Уточніть будь-ласка, кого там лупцював "Беркут" у 2008-му? Бо Ви згадуєте "патріотів" а з іншого боку "демократів", і це у Вас ніби різні категорії людей...
Одним словом: хто для Вас патріоти?
Що треба для перемоги справедливості?:
1.Щоб подія відбувалася напередодні Дня Незалежності України.
2.Щоб відбувалася в Сумах.
3.Щоб прізвище судді співпадало з прізвищем того, на чию честь названо сквер.
Такий суддя справді заслуговує на звертання "Ваша Честь!"
хай інші працюють, а їм головне свій "щит на вратах" прибити... Як це нагадує довгі валки з зерном голодними українськими селами з плакатом на кожному возі: "Перший хліб державі!" Стиль не змінився анітрохи
Дві добрі справи зробили:
1. Що помили
2. Що хоч на Шевченка синьо-білу накидку не одягли.
А то вийшло б, як у газетному заголовку 30-х років: "Якби Шевченко жив тепер він був би членом ВКП"
Шевченко один... А погрітися в промінні його величі кого тільки не приносить...
Хай би краще переписували урок зборовських... за що тільки гроші отримують! з наших, до речі, податків...
Геннадію Михайловичу!
В'яч. Артюх розмістив ще одну інформацію. Стосовно "корінної ікони". громадськість цікавиться: так був дозвіл міськради саме до 22-го травня, чи Хрест було встановлено самовільно, а потім "оформлено"...?
Заплутався я сам у цих "письмах из дальока". Восьмий уже є. Тож маєте шанс, думаю, не раніше 12-го. Поспішайте...
А Ви його і спитайте. У "8-му листі з відпустки", думаю, отримаєте відповідь. Але мені здається, що він дійсно не знав, яку справжню мету переслідують ідеолого-політтехнологи в погонах під рясами...
У мене питання з іншого боку: а як взагалі "проходив" дозвіл на встановлення цього Хреста? (я маю на увазі саме перед 22 травня, тобто фактичним встановленням). Чи наша обласна влада до міської по нього й не зверталася?
Цікавлюся, бо знаю, як це складно буває. Напр., дозвіл на встановлення пам'ятного Хреста "Загиблим за Україну" біля колишньої Сумської тюрми ось уже років 5 "застряє" в різних кабінетах. Я вже не говорю про "топонімічні баталії"... Тобто одна проста відповідь: перед встановленням ДОЗВІЛ БУВ ЧИ НІ?
Чекаю на відповідь.
Розповідала сусідка:
Дід воював. Але завжди про війну мовчав. Тільки плакав, коли розпитували. І більше - ані слова... Це були 70-ті роки. До сьогодні не дожив.
Посаду Голови Держкомархівів раніше займав як мінімум доктор історичних наук. На сторінці вказувались опубліковані наукові праці, досягнення, теми кандидатських і докторських робіт тощо.
Для порівняння, у попереднього Голови ДКАУ Г. Боряка:
http://history.org.ua/index.php?urlcrnt=structure/sot.php&sot=%C1%EE%F0%FF%EA%20%C3%E5%ED%ED%E0%E4%B3%E9%20%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0%EE%E2%E8%F7
А у Ольги Петрівни інша життєва стезя - партійна. От вона, її й описала.
Не зберіг... Не думав, що О.П. так швидко виправиться. І сторінку першого зама теж "привели у відповідність". Все-таки певна користь є...
"Буде як буде, а буде так, як Бог дасть. Вперед!" (Богдан Хмельницький)
Героям Слава!