Ставному й білявому Олександру ШОВТУТІ припала до серця на три роки молодша Вікторія. Зійшлись, народили донечку. Вікин маленький син став називати Сашу татком. А тут війна. Олександра забрали по першій хвилі мобілізації. Був ст. механіком 9-ї батареї 27-ої СРЕАБр. Літо 2014 р. сумські «урагани» воювали відважно й «на повну», а 3 вересня їх базовий табір на Луганщині накрили російські «смерчі», що прилетіли з-за «порєбріка». 29-літній ст. солдат Шовтута згорів заживо. Разом із ним - 16 сумських хлопців.

«Декабристка»
Із свекрами не вжилася, винаймати квартиру - без чоловіка – не по кишені. У рідну Шпилівку, що під Сумами, до маминої хати, Вікторія ГЕРУС перебралася у пізню осінь 2015 р. Хата, збудована місцевим  колгоспом для матері-героїні Надії ГЕРУС, простора і цегляна. Втім років із 5 стояла без хазяйського догляду, і що сама руйнувалася, а що «добрі люди» розтягували все більш-менш потрібне для господарства.



Тут варто зазначити: пенсіонерка Надія Герус подалася до старшої доньки няньчити онуків, до хати не навідувалася. Згодом, коли повернулась, стала заглядати у чарку.

…Отож, ні запасу дров, ні харчів, чим можна годувати дітей. Пенсії на доньку по втраті татка-солдата та інших державних виплат Вікторія на той час не мала. Якраз йшли суди щодо визнання їх цивільного шлюбу усе-таки шлюбом, а малої Владки - донькою загиблого. А ще депресія від непоправної втрати, протистояння із свекрами та, здавалося, усім світом.   

Батьки полеглого Олександра Шовтути вдячні волонтерам за турботу про онуків і мають наміри налагодити стосунки із невісткою Вікою…

Щоб малі не мерзли у нетопленій хаті, на якісь заощадження Віка купила бензопилу — обпилювала дерева, що росли на схилах урвища. Сама пиляла – сама і тягала, старшенький 6-річний Едик, котрий усі негаразди брав до серця, допомагав скільки мав сил...



Сусіди натомість писали скарги до сільради (мовляв, нищить колгоспний садок) та «сигналили» у район про «асоціальність» знедоленої родини. Сільська влада в особі голови реагувала відповідно: Віку ганьбили й попереджувала щодо відповідальності. Про те, що вдові із двома дітьми варто принести хоч по в’язанці дров, ні сільрада, ні сусіди «не здогадались»... 

Армія порятунку
Опалення пічне і жодних комунальних вигод; підлога прогнила, стіни від колишньої вогкості обсипалися, замість вікна на кухні - старий коц, а із меблів тільки те, що недогризли миші… Коли сумські волонтери побачили життя-буття родини загиблого солдата, жахнулися. До того ж Вікторія й Едик, який на новому місці пішов до першого класу, скаржились на здоров’я.



До справи взялися одразу дві волонтерські спільноти – Автомайдан та Громадський фонд «Суми». Волонтер (і автор статті) Тетяна ГОЛУБ через соціальні мережі, на особистих контактах закликала небайдужих людей допомогти хто чим може. Першим відгукнулось командування 27-ої РЕАБр - разом із побратимами загиблого привезли на розпал вантажівку старого паркету. Стараннями волонтера Анатолія КРИВЦЯ вдову й хлопчика обстежили лікарі, назначили лікування. Співробітник облвійськкомату Ігор СКІБЧИК допоміг щодо оформлення статусу «родини загиблого».



На заклик автомайданівців Юлії та Сашка ВОРОПАЄВИХ для ремонту хати столична ГО «Ініціатива Е+» зібрала 10 тис. народних гривень. Потім шестеро хлопців -автомайданівці та «атошники» - декілька вихідних потрудились на славу. Поставили бойлер і мийку на кухні, підвели гарячу й холодну воду, переклали електрику, заслали підлогу стружкоплитою та лінолеумом, підремонтували привезені меблі тощо. На Шпилівку їхали меблі, дрова, дитячі речі й подарунки - допомагати родині Герусів-Шовтут стало трендом. Вдова Вікторія повеселіла, Владка охочіше посміхалася. Та найбільше радів Едик: нарешті повна хата таткових друзів, є кому розповісти про господарські справи і перші успіхи в школі…



Спасибі добродійникам
Християнським волонтерам Церкви п’ятидесятників, Миколі ТКАЧЕНКУ, Геннадію ЗЮБІНУ, Олегу МАЛАСКІНУ, Роману БОРТНІКУ, Дмитру ГОРБУ, Володимиру КУНДІ, Ларисі й Олексію ДОРОШЕНКАМ, Дмитру ЛАВРИКУ, Юрію ВАСИЛЬЧУКУ, Дмитрові ТИЩЕНКУ, Анні БОГДАНОВІЙ, Галині КЛИМУК-ХОМ’ЯК, Анні ВОЩИНКІНІЙ, Тетяні РЯБОКОНЬ, Наталці МОГИЛЕНЕЦЬ, Віктору ГОЛУБУ, Станіславу КОРЧАКУ.