* * *
Мир полон слёз. Но веры нет слезам.
И я, не веря, плачу безутешно,
Ведь сказано: «За всё воздастся вам!
За...
И зависть мучает меня:
Там есть огонь, где нет огня;
Начало есть, где нет начала;
Я создал то, что погубил, -
Так тишина во мне кричала,
И кол о кол...
Трамвай проедет – задрожишь во сне,
И кукла вскрикнет голосом ребенка…
И только первый, самый легкий снег,
В твое окно заглянет...
Я не нашёл ни клада, ни копейки.
Я просто шёл, приученный идти.
Две бабушки-старушки Пожалейки
Вослед шептали: «Пропадёт в пути…»...
Жизнь бывает глуха и тиха,
Без любви, без огня вдохновенья,
Но и в ней есть минуты, мгновенья –
Нет, ни мысли, ни чувства пока –
Только...
Виталий ПРОЦЕНКО, Киев
… КТО СЛЕДОВАЛ ЗА НИМ
Он возмечтал о светлом идеале,
Подобном свету зарева зари.
Огнём идей глаза его сияли –...
Не могу распрощаться с тобою,
Ты не можешь остаться со мной –
Пресыщение сладкой борьбою,
Пресыщение нежной войной.
Пресыщение горьким...
Сказавший слово –
Солгал единожды.
Написавший слово –
Солгал столько раз,
Сколько раз его прочитают.
Любое слово,
После первой буквы,
Уже готово –
Свёклой стать и брюквой.
Абракадаброй,
Или просто матом,
Прыщом, подагрой,
Дулом автомата....
Бесконечна дорога земная...
Выйдя из дому, в дом и придёшь.
Край земли, не имеющий края,
Возвратившись, ты дома найдёшь.
На пороге родного уюта
И...
Выхвачу кусочек лета
из захлопывающейся пасти осени.
Повешу его на стену, чтобы любоваться трофеем...
Теперь не страшно
...
х х х
Внизу дзюрчить криниця світла,
Вгорі стежина йде у даль,
Сузір’я підіймають мітли
Понад безоднями проваль.
Ми до коромисла притислись
Під...
х х х
Ти окрилив народження умовні
Душа втомилась з ними борючись.
Служити ж розпочни поезії уповні –
Криві дзеркала – звиви краще...
Вбрання весни в шумливому розвої –
Єдина мить…загублена квітках!
Даремно ждеш постійності живої
Струмуючих, скороминучих снах.
Мінливе...
х х х
Із дзвоном прокляття злетіли,
Розбиті поринули вниз.
В обіймах притуплене тіло,
З розгону удар об карниз.
Дзвіниця сміялася вільно,
Внизу...
х х х
Німує ніч, людей немає.
Привільно в просторі – зимі.
І хуртовина намітає
Гробниці білі у пітьмі.
Де брязкіт-шум, ліхтарний вогник,...
х х х
Червоний захід сонце впало
Захоплень дня – мов не бувало!
Лише хмарин вечірньодим
Зіходить пасмом голубим.
І, якщо смертний відійде,
Над...
(У этого стихотворения два автора - Исмаил Аутов и я.
Хорошо исполняется под гитару)
Проснулись все, кому спалось –
Вдруг в небе что-то...
Іноді можна
Розмовляти з собою
Тихенько, майже пошепки
розповідати якісь кумедні історії...
Іноді можна
Одягти на себе яскравого...
Ти богиня краси неймовірної,
Всі у храмі – схиляються ниць.
Я ж сірома – і натовп офірників
Не помітить мене з колісниць.
Ти –...
х х х
Бува інак, бува інако:
До тайни доступ – мій лишень…
Я знаю всі прозріння знаки!
І вірте, цей настане день,
В пустельнім світі...
х х х
Мої рядки ішли із ночі,
Їх розум правду породив;
Для себе вибрав я пророчу
Стежину чуд і гордих див;
В моїх словах зростали східці
Найближчих...
Что есть Родина в нынешнем свете
На ничейной, на всейной земле?
Что есть Наше на нашей планете
В леденящей космической мгле?
То ли карканье в поле...
В моем телефоне
поселились три мыши.
Они исподтишка стараются
Оборвать мою зыбкую связь с миром,
чтобы в моей жизни остались
лишь...
Просто быть...
Не ударяться в крайности, пытаясь найти правду...
Быть стихией...
Ветром, молнией, солнцем, дождем...
Ненавидеть тебя, а впрочем......
Не зумівши знайти вихід -
Перерізав стрічки...
Відрізав рукав...
Замазав очі дьогтем...
А потім спіткнувся і
Впав на лезо спогадів,
Зранивши вени...
Отче наш, стареющий учитель,
Хворь мою не вылечат врачи.
Смилуйся, приди в мою обитель,
Полечи мне душу, полечи.
Если ты найдёшь меня без веры,
Или...